Статут ОСББ має відповідати Типовому статуту й вимогам ЗУ «Про ОСББ». - Армейский

Перейти к контенту

Главное меню:

Статут ОСББ має відповідати Типовому статуту й вимогам ЗУ «Про ОСББ».

Новости > Новости законодательства > Аналитика
Статут ОСББ має відповідати Типовому статуту й вимогам ЗУ «Про ОСББ».

З 1 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р. № 417-VIII (далі ― Закон № 417). Ним же було істотно оновлено норми Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III, далі — Закон про ОСББ). Тому в коментованому листі акцентовано увагу ОСББ на декількох важливих нюансах.
По-перше. Підзаконні акти, прийняті раніше на реалізацію Закону про ОСББ, наразі не можуть застосовуватися, якщо вони суперечать його нормам. Тому статути ОСББ мають відповідати Типовому статуту й вимогам Закону про ОСББ.
На виконання вимог оновленої редакції Закону про ОСББ наказом Мінрегіонбуду від 23.09.2015 р. № 238 було викладено в новій редакції Типовий статут об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, затверджений наказом Держжитлокомунгоспу від 27.08.2003 р. № 141 (далі — Типовий статут). Нова редакція Типового статуту діє з 6 листопада 2015 року, і вона суттєво відрізняється від попередньої.
Зверніть увагу, Статут об’єднання складається відповідно до Типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики та політики у сфері житлово-комунального господарства. Однак він може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об’єднання та не суперечать вимогам законодавства.
Наразі склалася ситуація, коли чинні Статути ОСББ не відповідають ані вимогам Закону про ОСББ, ані Типовому статуту.
Так, у новій редакції Типового статуту уточнено повноваження й виключну компетенцію загальних зборів, правління об’єднання, а також чітко визначено повноваження голови правління ОСББ. Низка питань, які раніше прописувалися в статутах ОСББ, наразі перейшли до компетенції загальних зборів ОСББ. Також тепер саме до виключної компетенції загальних зборів, відповідно до п. 3 р. ІІІ Типового статуту, зокрема, належать:
* попереднє (до укладення) погодження умов договорів, що укладаються на певну суму чи на певний предмет закупівлі;
* цінні папери, майнові права чи спільне майно співвласників або їх частина;
* обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передання функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку;
* прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Також Типовий статут передбачає можливість визначення загальними зборами порядку голосування (визначення голосів) і прийняття рішень, періодичність засідань і порядок прийняття рішень правлінням ОСББ, чітко визначає повноваження голови правління ОСББ і ревізійної комісії (р. ІІІ Типового статуту).
Отже, до чинних статутів ОСББ потрібно вносити зміни. Унесення змін до статуту об’єднання здійснюється винятково за рішенням загальних зборів (п. 1 р. VII Типового статуту).
Зміни до установчих документів юрособи (якою є й ОСББ) підлягають державній реєстрації згідно із ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV. Зазначимо: із 21.11.2015 р. діють нові форми реєстраційних форм, затверджені наказом Мін’юсту від 02.11.2015 р. № 2140/5.
По-друге. Порядок обрання, відкликання та строки повноважень членів правління встановлюють загальні збори, а голову правління ОССБ і його заступника обирає зі свого складу правління. Хоча якщо дослівно читати норми, то до виключної компетенції загальних зборів належить саме обрання членів правління об’єднання, а не порядок обрання (абз. 3 ч. 9 ст. 10 Закону про ОСББ, абз. 3 п. 3 р. ІІІ Типового статуту). Тобто на загальних зборах співвласників спочатку обирають правління ОСББ, яке, у свою чергу, обирає зі свого складу голову правління.
Ці норми, наче, не нові, але юристи їх тлумачать по-різному. Так, на практиці дуже поширені ситуації, коли голову правління обирають не із числа співвласників багатоповерхівки, що утворила ОСББ, а буває й так, що одна людина є головою ОСББ одразу в декількох об’єднаннях. Як аргумент юристи часто висувають те, що заборони щодо цього Закон про ОСББ не містить. Однак незрозуміло,
як стороння особа може потрапити на загальні збори співвласників ОСББ (якщо вона не є вповноваженим представником співвласника), а також увійти до складу правління, щоб потім бути обраною головою правління ОСББ.
Якщо проаналізувати норми Закону ОСББ і Типового статуту, то маємо таке:
* у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника (п. 6 р. ІІІ Типового статуту);
* членів правління об’єднання обирають на загальних зборах співвласників ОСББ (абз. 3 ч. 9 ст. 10 Закону ОСББ);
* співвласник має право обирати й бути обраним до статутних органів об’єднання, тобто до правління ОСББ і ревізійної комісії (абз. 3 ч. 1 ст. 14 Закону про ОСББ);
* голову правління та його заступника обирає правління ОСББ зі свого складу (п. 16 р. ІІІ Типового статуту).
Тож загальні збори не можуть обирати голову правління ОСББ або встановлювати умови його обрання, вони обирають лише членів правління.
Таким чином, законодавство не передбачає можливості обирати до складу правління ОСББ (а отже, і головою правління) сторонню особу чи вповноваженого представника співвласника, хоча й прямої заборони не містить.
 
 
 
Назад к содержимому | Назад к главному меню